Закон про сексизм – карго-культ замість реформ

31.01.2021

Новий 2021 рік почався дуже насичено і Україна намагається не відставати від світових тенденцій. Піклуючись про добробут держави і населення, українська влада не перестає радувати законопроєктами та нововведеннями, які однозначно зроблять життя українців кращим та комфортнішим!

Звертаю вашу увагу на прекрасні проєкти законів №4598 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони проявів сексизму у суспільстві» та №4599 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за прояви сексизму у суспільстві». У першому йдеться про законодавче визначення поняття “сексизм” та подальше внесення змін до деяких законів задля заборони проявів цього жахливого явища; у другому – про впровадження покарань за “адмінпорушення”.

Слуги" проти сексизму: Чому саме зараз заговорили про покарання за  "корабельну сосну" – Depo.ua
depo.ua

Взялася за цю благородну справу фракція Слуги народу.

Отже, як саме пропонують окреслити це поняття?

«Сексизм будь-які дія, жест, візуальний прояв, вимовлені або написані слова, практика або поведінка, в основі яких лежить ідея про те, що людина або група людей гірші через свою стать, та які проявляються в публічній або приватній сферах, у мережі Інтернет або поза нею і скеровані на (або спричиняють): порушення власної гідності або прав людини чи групи людей; сексуальну, психологічну шкоду або страждання особи чи групи осіб; створення загрозливого, ворожого, принизливого або образливого середовища; перешкоджання незалежності або повноцінному здійсненню прав людини з боку особи чи групи осіб; підтримку та посилення ґендерних стереотипів».

Одним словом – будь-яке слово чи дія, яка не сподобалась людині протилежної статі.

Окей, а що ж тоді не є сексизмом?

– спеціальний захист жінок під час вагітності, пологів та грудного вигодовування дитини;

– обов’язкова строкова військова служба для чоловіків, передбачена законом;

– різниця в пенсійному віці для жінок і чоловіків, передбачена законом;

– особливі вимоги щодо охорони праці жінок і чоловіків, пов’язані з охороною їх репродуктивного здоров’я;

– позитивні дії.

Українські медійниці вимагають розробити етичний кодекс, що заборонить  сексизм | Новини - актуальні повідомлення про події в світі | DW |  21.08.2019

Нічого нового, навіть у законодавчих документах “гендерна рівність” проявляє свою штучну природу та вибірковість. Якщо феміністки чи охочі тотальної соціальної рівності вимагають рівних зарплат, то чому ми ніколи не чуємо про те, щоб зрівняти і вік виходу на пенсію?

Ви що таке кажете, жінка дітей народжує, веде господарство, ще й паралельно з цим працює – все заслужено!

Але хіба ж не заслужено буде вирівняти пенсійний вік для обох статей, якщо “гендерну рівність” буде досягнуто і чоловіки теж братимуть на себе ведення господарства? Власне, вони вже беруть. І за дітьми доглядають все більше чоловіків. І так само продовжують забезпечувати сім’ю, поки жінка в декреті.

Контраргументом в цьому випадку слугуватиме теза про матерів-одиначок. Що ж, цю проблему ігнорувати не можна і вона стає все гострішою. Але вирівнювати платню лише за цим фактором – це загравати з самою проблемою.

Мовляв, ну раз у нас населення інфантильне і не може між собою домовитись, то порівну грошей дамо, щоб хоч через це не сварилися. Бо призначати платню з урахуванням освіти, досвіду, навичок і глобальної готовності працювати у далекій перспективі це дуже нетолерантно. Але пропоную кризу інституту сім’ї сюди не вмішувати. Повернімося до сексизму.

Якщо людина вважає, що постраждала від сексизму, вона може звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, поліції, суду чи омбудсмена. Але якщо жодний з цих шляхів не задовольнив вирішення проблеми, можна звернутися до Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок.

Стоп, що? Жінок? А чому саме жінок? Сексизм – це ж дискримінація за ознакою статі…А, точно, зворотного сексизму не існує!

Сексизм ставлять в ряд з вчиненням насильства в сім’ї, невиконання захисного припису або непроходження корекційної програми у статті 173-2 КУ про адмінпорушення. Також сексизм прирівнюють до вчинення дрібного хуліганства, додаючи його до першому частини другої статті 262. То як же збираються карати за “вчинення сексизму”, якщо закон набуде сили?

– штрафи від 10 до 20 неоподатковуваних податком мінімумів (1700–3400 грн);

– громадські роботи від 30 до 40 годин або адміністративний арешт до 7 діб.

За повторне порушення:

– штраф до 6800 грн;

– громадські роботи від 40 до 60 годин;

– адміністративний арешт до 15 діб.

Особливої уваги варта теза про те, що правопорушенням буде вважатися сексизм не лише у публічній, а й у приватній сфері, в тому числі і в мережі Інтеренет.

Повертаймося в епоху доносів?

Доноси, пияцтво і не тільки: журналіст назвав "духовні скрєпи" росіян -  Новини news

Очікуймо скріншотів переписок в Тіндері чи з викладачами університетів, де ображені жінки будуть вбачати приниження їхньої гідності? А потім можна і гроші собі на навчання зібрати, як це роблять дітлахи з промитими ліволіберальним мотлохом мізками в США. А що, хороша схема. Цікаво, а яка буде реакція, якщо на сексизм будуть жалітися чоловіки?

Питань виникає багато і більшість з них безглузді, як і самі законопроекти, які втручаються у приватне життя громадян. Проблема сексизму існує лише в головах феміністок і борців проти усього поганого. В Україні існує безліч можливостей для розвитку незалежно від статі. Але жорстка сучасна економічна система вимагає повної віддачі і стальних я… нервів, якщо людина бажає досягнути реальних висот. Так само, як і потребує підтримки сім’ї і партнера/ки.

Третя хвиля фемінізму відрізняється особливою абсурдністю та протиріччями і продовжує створювати нові проблеми зі старих вирішених.

Якщо ми говоримо про сексизм в його першопочатковому значенні (без ідеологічних лівих нашарувань), то це є дискримінація за ознакою статі.

А що таке дискримінація?

Правильно, це цілеспрямоване обмеження чи позбавлення прав. Все ж так просто. І ця проблема, якщо не повністю подолана, то точно вже давно не є системою пригнічення державного рівня. Але ж особисте – це політичне, тому прогресивні прихильники ліволіберальних ідей радо готові запрошувати державу не лише на поріг власної хати, а навіть у ліжко. Свобода під наглядом поліції? Цілком у дусі “маршів рівності”!

Тому не забуваймо, що нам треба рухатись в “союз соціалістичних республік Європи”! Проводити реальні та дієві реформи в сферах економіки, охорони здоров’я, освіти це зовсім не цікаво, та й часу багато забирає.

А війна на Донбасі може і сама вирішитись, хіба ж це проблема?

А от проблема гендерної рівності та толерантності як ніколи на порядку денному – білих гетеросексуальних чоловіків треба ставити на місце!

ЗЕ влада непомітно, але ефективно впроваджує ліволіберальну повістку ЄС, яка зосереджується на спекуляціях під прикриттям прав людини, при цьому ніби спеціально ігноруючи вимоги, які стосуються інших сфер. Проте, нічого нового. Що можна очікувати від клоунів в політиці і “правозахисників” на вулицях і робочих місцях?

Гроші від ЄС самі себе не відпрацюють!

Ці законопроєкти є лише краплями в океані того непослідовного ліволіберального абсурду, який натягують на політично, культурно та економічно понівечену Україну, подаючи це як шлях до омріяного ЄС. За кольоровими прапорцями та усмішками успішних жінок мабуть не видно, що весь цей цирк виглядає так, ніби на людину, яку переїхала автівка, накладають подорожник і жалісним голосом шепочуть “не хворій”. А на Майдані ми очікували, що нам проведуть повноцінну реабілітацію…

Анастасія (Афеміна) Уразбаєва – Аналітик і член дирекції Асоціації сексологів і сексотерапевтів України, мистецтвознавець, учасниця руху Срібло Троянди

Поділитись