Візит Анджея Дуди до України (день перший)

13.10.2020

Впродовж останніх днів в Україні з офіційним візитом перебуває президент Польської Республіки Анджей Дуда.

Його візит розпочався з відвідин військового кладовища в Биківні, що на Київщині, котре має символічне значення у контексті політики пам’яті для обох народів.

Анджей Дуда покладає квіти до пам’ятника жертвам комуністичних репресій у Биківні

На місці поховань жертв комуністичного режиму Дуда заявив, що Польща є союзником України та стоїть пліч-о-пліч перед обличчям нової російської агресії.

Дана заява не є чимось надзвичайним, оскільки Польща одна з небагатьох країн, що послідовно підтримують Україну у війні з Росією. І протягом останнього року веде свою «війну» в історичній площині. Пізніше Анжей Дуда вшанував пам’ять жертв Голодомору 1932-1933 років.

Опісля у Дуди були зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським, прем’єр-міністром Денисом Шмигалем та спікером Верховної Ради Дмитром Разумковим.

Представники сторін підготували спільну заяву, що торкається багатьох питань, зокрема поглиблення співпраці в економічні та енергетичній сфері, безпеки регіону, політики пам’яті та реалізації спільних проектів у сферах освіти, науки, охорони здоров’я, молодіжних обмінів та туризму.

Варто розпочати з найбільш дискутивного питання у контексті відносин між обома країнами – історичної політики.

У контексті розробки шляхів узгодження позицій в історичній площині між Україною та Польщею потрібно визначити нові підходи, оскільки підхід «прощаємо і просимо вибачення», що був розпочатим Леонідом Кучмою та Александром Кваснєвським і повністю реалізований Віктором Ющенком та Лехом Качинським, виявився недієздатним.

Анджей Дуда, не дивлячись на те, що є представником партії «Право і справедливість», ставить історичні питання на, умовно кажучи, другий план і зосереджується на важливості міцних відносин, на фоні гібридної агресії з боку Росії.

Володимир Зеленський на початку своєї каденції заявив, що готовий шукати нові шляхи досягнення історичного примирення і навіть пішов на невеликі поступки: погодився скасувати мораторій на проведення ексгумацій польських поховань на території України.

Тому у спільній заяві засуджено злочини проти людяності, зокрема вчинені на ґрунті ненависті і визнано, що вони ніяким чином не можуть бути виправдані.

Найважливішим є те, що не згадано жодного імені чи назви структури, щоб не викликати зайвих дискусій в обох суспільствах, та дозволяє уникнути поділу на «ваші чи наші жертви».

У даному контексті згадано також й про наругу над місцями пам’яті в обох країнах, що здійснювались впродовж останніх років із закликом до відповідних органів до проведення розслідування.

Тут слід зазначити, що українська сторона завжди реагувала на випадки вандалізму.

Під час спілкування з представниками ЗМІ Зеленський зазначив, що між нашими країнами не може бути жодних суперечок.

«Це непростий шлях, однак важливо, що ми готові долати його разом і робити взаємні кроки назустріч. Раніше з нашого боку були вирішені питання дозволів на пошукові роботи для польських науковців та археологів. А в Польщі, на горі Монастир реконструйовано пам’ятну плиту на українській братній могилі. Надалі ми очікуємо на відновлення на цій могилі повного списку імен загиблих українців», – сказав Володимир Зеленський.

Поки що слова про відсутність суперечностей звучать надто амбітно, однак постійна праця у даному напрямку дозволить здобути бажаний результат.

Наступне, на що слід звернути увагу – зацікавленість Польщі щодо взаємодії з Україною у межах міжнародної платформи з деокупації Автономної Республіки Крим.

Поки що це перша країна, що заговорила про деокупацію Криму, адже за останні шість років на міжнародному порядку денному питання окупації Криму все частіше відходить на задній план. Підіймається питання тільки у контексті порушення прав людини кримськотатарського народу.

Слід зазначити, що Польща знову взяла на себе зобов’язання бути «адвокатом» України в ЄС з метою подальшого поглиблення відносин України з Європейським Союзом на принципах асоціації та глибокої економічної інтеграції. Також йдеться й про двостороннє економічне співробітництво.

Про це детальніше згодом.

В Офісі Президента чітко заявили про те, що сподіваються на те, що у 2025 році головування Польської Республіки в Раді ЄС сприятиме повноправному членству України.

Поки що це видається нереальним, однак зближення України з євроатлантичними структурами за каденції Володимира Зеленського суттєво вплине на його шанси на перемогу на наступних президентських виборах.

Однак президент Польщі звернув увагу Зеленського на те, що у 2022 році Польща головуватиме в ОБСЄ.

Польський президент запевнив, що питання України, її суверенітету й кордонів будуть на порядку денному, і РП буде пам’ятати про це, а Україна може розраховувати на польську підтримку.

Не обійшлось і без згадок про ініціативу «Тримор’я», яку активно лобіює Дуда.

П’ять років тому, коли проект Ініціативи трьох морів тільки зароджувався, про участь України ніхто не говорив.

Пізніше у 2018 році Україна була запрошена у якості потенційного партнера, однак тодішнє керівництво держави проігнорувало дане запрошення. Сьогодні ми вже говоримо про поглиблення співпраці, оскільки Польща чітко розуміє, що без нас дана ініціатива буде неповною.

Зеленський зазначив, що йдеться про предметну зацікавленість з боку України, що викликає обережні очікування у тих, хто стежить за його кроками у зовнішній політиці

Другий день візиту присвячений економічній взаємодії між нашими країнами, однак про це детальніше згодом на Intermarium Support Group.

Анастасія Кондрат – аналітик Intermarium Support Group

Поділитись