Перезавантаження політичної системи у Болгарії: чи можливі зміни на тлі антиурядових протестів?

2 вересня стало для Болгарії 56 днем вуличних протестів, днем проведення Національних зборів та переходом протестів на новий етап. Сутички поліції із демонстрантами 2 вересня зранку були набагато жорстокішими та призвели до масових арештів і побиття протестуючих до крові. Детально про причини та вимоги демонстрантів за посиланням https://intermarium.org.ua/antyuryadovi-protesty-u-bolgarii/ (матеріал «Антиурядові протести у Болгарії, 7 серпня 2020 р.).

Прем’єр-міністр Бойко Борисов, який пропонує боротися із кризою у країні через внесення змін до Конституції

Основні акції громадської непокори проходять у Софії. Протестуючі вже 56 днів вимагають, аби уряд прем’єр-міністра Бойко Борисова пішов у відставку. Також звільнити з посади вимагають і генерального прокурора Івана Гешева. Його, як і Борисова, звинувачують у корупції, зв’язках з мафією та олігархатом Болгарії, порушенні прав людини та свободи слова. Закидають уряду Борисова і низький рівень життя населення Болгарії, хоча правляча партія «ГЕРБ» обіцяла перед виборами провести реформи та змінити ситуацію. Нещодавнє дослідження міжнародної організації Transparency International показує, що країна є найбільш корумпованою у ЄС і однією з найбідніших серед держав-членів Євросоюзу.

На початку 2020 р. поглибилася урядова криза, тоді розлад між президентом Болгарії Руменом Радєвим та прем’єр-міністром Бойко Борисовим став помітний не тільки всередині країни. Увагу на політичні розбіжності почали звертати інші країни-члени ЄС. Через пандемію COVID-19 кризові явища були певним чином заморожені. Утім, на початку липня ситуація у Болгарії вийшла з-під контрою уряду. На вулицях Софії, Варни, Плов диву та інших болгарських міст почали з’являтися громадяни, незадоволені політикою Бойко Борисова. До протестуючих приєдналися опозиційні партії та президент Румен Радєв.

Сутички протестувальників із поліцією, 2 вересня 2020 р., фото BalkanInsight

Якщо до початку серпня прем’єр не припускав своєї відставки, мотивуючи це тим, що країна бореться із важкою кризою, викликаною коронавірусом. Борисов та його оточення наголошували на необхідності перебування при владі задля стабільності у країні до весняних парламентських виборів у 2021 р.

«Замилювання» очей Борисовим заявами про відставку у будь-який момент та розгін 7 серпня протестувальників та знесення їх наметів не зупинило антиурядові протести. Навпаки, кількість людей на вулицях болгарської столиці збільшується. Уряд вже втратив декількох міністрів, які пішли у відставку на фоні звинувачень у корупції та вимог демонстрантів. Кадрові перестановки болгар не заспокоїли. Можливо через це, прем’єр

14 серпня заявив, що готовий йти зі своєї посади, але за однієї умови. Парламент (Народні збори Болгарії, 240 депутатів) має схвалити зміни до Конституції країни, які пропонує Борисов, та призначить вибори до Великих народних зборів для того, аби ці конституційні зміни стали дійсними.

Народні збори обираються на таємному голосуванні на 4 роки, партії мають набрати 4%, аби увійти до парламенту. Термін роботи Народних зборів подовжується у разі війни, воєнного та надзвичайного стану. Усі акти, які ухвалюють депутати Народних зборів, визначаються Конституційним судом Болгарії. Президент може накладати вето на рішення Народних зборів, але не більше трьох разів. Якщо те ж саме рішення буде прийнято вчетверте, то вето президента не матиме значення.

Великі народні збори скликаються для вирішення надзвичайних та особливо важливих державних справ. Наприклад, зміни до Конституції, державного устрою, зміни в території Болгарії. До складу цього представницького органу входить 400 депутатів, половину яких обирають за мажоритарним принципом, а ще половину за пропорційним. Як тільки питання будуть вирішенні, Великі народні збори розпускаються. Президент накладати вето на рішення органу не має права.

Останній раз Великі народні збори скликалися у 1990 р. (з 10 липня 1990 р. до 12 липня 1991 р.), аби прийняти Конституцію, яка зараз діє у Болгарії.

Борисов та правляча партія «ГЕРБ» пропонують скоротити кількість депутатів у Народних зборах до 120 осіб замість 240 депутатів, як є зараз. У Великих народних зборах депутатів має стати 280. Також прем’єр у документі про зміни до Конституції зазначив, що варто ліквідувати Вищу судову раду, замість неї створити Судову раду суддів та Судову раду прокурорів.

Сутички протестувальників із поліцією, 2 вересня 2020 р., фото BalkanInsight

До функцій цих органів мають входити кадрові питання, які стосуються суддів, прокурорів та слідчих. Питання щодо їх призначення нові інституції мають розглядати окремо. Кожна з цих рад має створити власні інспекції, у складі головного міністра та п’яти інспекторів. Наразі існує одна інспекція, вона спільна для суддів та прокурортів.

Пропонує Борисов встановити чіткий термін (5 років) повноважень голів Верховного касаційного суду, Вищого адміністративного суду та Генерального прокурора. Хоче прем’єр і обмеження повноваження міністра юстиції, але тільки у сфері, яка стосується подання пропозицій щодо бюджетів до відповідних органів та управління нерухомістю, що належить судовим структурам.

Серед змін, запропонованих Борисовим та «ГЕРБ», є і необхідність введення інституту індивідуальної конституційної скарги, заслуховування парламентом генерального прокурора по конкретним кримінальним справам та подання ген прокурором кожні півроку звіту до Національних зборів.

Бойко Борисов, якщо ці конституційні зміни будуть винесені парламентом на Великі народні збори, готовий скласти повноваження прем’єр-міністра. Аби це сталося, у Народних зборах має проголосувати 2/3 з 240 депутатів.

Свою позицію та необхідність перезавантажити політичну систему Болгарії Борисов заявив 15 серпня. Його пропозиція була жорстко розкритикована президентом Радєвим, а от болгарські аналітики не були такі категоричні. Деякі з них вважають, що очільник уряду знайшов собі маленьку лазейку, щоб красиво пити з посади прем’єр-міністра.

Сутички протестувальників із поліцією, 2 вересня 2020 р., фото BalkanInsight

Такої думки дотримується, наприклад, Парван Симеонов, який у інтерв’ю #BIRN сказав, що парламент може підтримати пропозицію Борисова, тоді він гідно піде та розпустить уряд. Якщо ж не приймуть Народні збори документ прем’єра, то він залишається на посаді, продемонструвавши бажання знайти вихід з політичної кризи та готовність покинути посаду задля спокою та стабільності у Болгарії. Це маленький кредит довіри, який знадобиться «ГЕРБ» на парламентських виборах у майбутньому.

До 1 вересня не було відомо, чи буде у «ГЕРБ» та Борисова необхідна кількість голосів. Вчора правляча партія «ГЕРБ» та партії IMRO та Volya заявили, що мають 120 голосів, необхідних для зібрання Великих народних зборів. Цікаво, що перед цим Volya та її лідер Весселін Мерешкі не будуть голосувати за пропозиції Борисова. Засідання парламенту проходило 2 вересня на фоні жорсткого протистояння поліції із демонстрантами.

За повідомленням порталу #BIRN, прем’єр, який став ініціатором зібрання парламенту, на засідання не з’явився.

Відкривав роботу парламенту Румен Радєв, який вкотре розкритикував дії уряду та звинуватив його у погіршенні іміджу Болгарії у світі. Члені партії «ГЕРБ» покинули на знак протесту засідання. Проти змін виступив «Рух за права та свободи», його члени почали вимагати відставки і кабінету міністрів і президента.

“Бойко, бандит, йде геноцид!”, фото з сайту Financial Times

56 день протестів вранці приніс хвилю арештів та поранення демонстрантів, проти яких правоохоронці застосували гарячий спрей. Поліція блокувала входи до центру Софії, оскільки багато людей приїхали підтримати акції протесту.

Пізно ввечері жорсткі сутички повторилися. Постраждало більше 80 правоохоронців. До відділків поліції доставили ще 60 демонстрантів, більшість з яких це футбольні фанати.

Політична криза у Болгарії та антиурядові протести залишаються поза увагою ЄС, хоча наприкінці липня Німеччина, Франція, Угорщина висловлювали побоювання, що протести перекинуться на інші країни ЄС. Наразі в ЄС на першому плані боротьба із коронавірусом та моніторинг ситуації у Білорусі. По суті, Болгарія та болгари отримали меседж від провідних країн ЄС самостійно розбиратися із кризою, корупцією та олігархами.

Невідомо поки що, чим закінчилося засідання болгарського парламенту, але зрозуміло, що Бойко Борисов навіть у разі відставки не полишить політичну боротьбу. Він та його партія поступово втрачають довіру та вплив у суспільстві, але спроба реформувати судову та політичну систему буде їм зараховано. І про це критики уряду наврядчи забудуть. Демонстранти, серед яких багато опозиційних сил, викладачів, вчителів, студентів, громадських активістів, просто так не розійдуться. Якщо піде прем’єр та буде розпущений уряд, то на своїй посаді може залишитися Іван Гешев, відсторонення якого протестувальники також вимагають.

P.S. У ніч на четвер, 3 вересня, у Софії сталися жорсткі сутички між демонстрантами та поліцією. Правоохоронці відтіснили розділили натовп на три частини, відтіснили протестуючих з площі між парламентом, Адміністрацією Президентом та будівлею Ради Міністрів. Поліція прибрала наметове містечко біля парламенту, залишивши тільки один намет, встановлений за ініціативи матерів дітей-інвалідів. Начальник поліції Софії Георгі Хаджийські відзначив на брифінгу у четвер, що ситуація перестала бути толерантною. Президент країни, відкриваючи засідання парламенту, закликав вкотре уряд піти у відставку.

Катерина Шимкевич, к.і.н., Аналітичний центр балканських досліджень

#БалканськийБлог #Болгарія

Поділитись