Перемога Байдена і невдалий похід Трампа на Вашингтон: чого очікувати Україні і світу від демократичного президента?

09.01.2021

Представляємо увазі наших читачів нове інтерв’ю з Каролем Хведчуком-Шульцом експертом по відносинах США-ЄС, доктором політичних наук, доцентом кафедри політичних наук у Вроцлавському Університеті і автором статей на Forbes.pl

Karol Szulc (@DarthKarol) | Twitter
Кароль Хведчук-Шульц

Читайте також наше попереднє інтерв’ю про протести у США і те, як вони впливають на обстановку в Сполучених Штатах за посиланням

Make America hate again: США на порозі сецесійної війни, президентські вибори і чого очікувати Україні?

  1. Виборчий штаб Трампа заявляв про вкидання голосів і порушення виборчого законодавства, наскільки ця інформація є вірною і чим вибори 2020 року відрізняються від перерахунку голосів у 2000-му під час виборчих перегонів між Бушем і Гором?

Жодні звинувачення ані Трампа, ані його штабу не підтвердились. Не було знайдено жодних доказів щодо умисного завдання шкоди його кампанії. Було також знайдено доказ, що один чоловік проголосував замість своєї померлої жінки і цей голос був за Трампа.

Це було єдиним доказом, який знайдено

Аналогічно можна сказати, що у Варшаві падає сніг і не подати жодних доказів, що буде мати таку ж риторичну вартість. Якщо йдеться про політичну поляризацію в США, то прихильники Трампа повірять у все, що він скаже.

Как 20 лет назад Буш стал президентом США - Газета.Ru | Фото
Джордж Буш і Альберт Гор

Ці вибори відрізняються масштабом перемоги Байдена, хоча вона була досить ілюзорною і парадоксальною. В 2000-му проблема була лише з Флоридою і там вирішальну роль зіграло кілька сотень голосів. Варто пам’ятати, що Байден виграв вибори в штатах, тобто в колегіях виборників, причому виграв меншою різницею голосів, ніж Трамп у 2016.

Це є результатом системи більшості, яка функціонує у США.

Як кандидат в президенти, Байден отримав найбільше голосів в історії Сполучених Штатів і виграв кількістю понад 5 мільйонів голосів. Тож його перемога в американському суспільстві є абсолютною. 

Такої переваги вже давно ніхто не мав. 

Якщо йдеться про саму систему, то de facto, наскільки я пам’ятаю, у так званих swing states (хиткі штати), як для прикладу Пенсільванія, Джорджія, Арізона пролосувало 71 тисяч. Там справді в голосах була невелика різниця, але з огляду на те, що переможець отримує все, ми говоримо про ці тисячі голосів, однак в американському суспільстві однозначно виграв Байден.

2. Чи була під час цих виборів спроба мобілізувати електорат, який не голосує?

На цих виборах проголосувало більше людей, ніж в попередні роки, але їх все одно було не так багато, щоб можна було сказати, що це на щось суттєво вплинуло. Це скоріше була мобілізація тих, які під час минулих виборів не пішли голосувати через якісь свої особисті обставини.

Поки що немає жодних доказів, які показують, що демократи чи республіканці розширили свою виборчу базу, що є прикрим фактом, адже це показує, що їм не вдалося змотивувати своїх виборців.

Йдеться передусім про демократів, які мають велике поле для маневру, бо їх електоратом є расові і етнічні групи, якими до сьогоднішніх днів ніхто не цікавиться.

Член конгресса США снялась в видеоуроке об уходе за лицом и макияже -  Газета.Ru
Александрія Окасіо-Кортес

Демократи не засвоїли уроку Александрії Окасіо-Кортес, яка виграла вибори у Нью-Йорку. Там завжди виграють демократи, республіканці там шансів не мають. Вона виграла у білого старого представника демократичного істеблішменту, який її ігнорував, коли, для прикладу, не приходив на зустрічі і за нього проголосували ті, що завжди.

Їй же вдалося мобілізувати багато маргіналізованих політичних груп. Йдеться про іммігрантів, нових іммігрантів, людей, які до цього не мали свого представництва.

Підсумовуючи, можу сказати, що великого розширення виборчої бази не було.  

3. У ході своєї доповіді на конференції Ви говорили про те, що Джо Байден продовжить раціональну і прогнозовану міжнародну політику в руслі Барака Обами, при якому він займався українським напрямком. Водночас анексія Криму і окупація Донбасу, а також сумнівний вибір Мінського формату сталися саме за президентства Обами.

 При всіх окреслених Вами ризиках підходів Трампа, чи не потребує Україна і регіон більш дієвої політики, ніж у традиції Обами?

Чи є ризик, що в контексті України адміністрація Байдена  візьме на озброєння обамівське гасло “Don’t do stupid shit”?

Obama Doctrine Don't Do Stupid S%#t: New York Times replaces with "stuff"  in long history of bowdlerizing profanity.

На жаль, саме так може й статися, але тут я би більше претензій мав до нас, тобто до Євросоюзу. Я згоден з твердженням, що існує велика загроза, що Байден просто матиме стільки важливіших для нього справ, що просто ігноруватиме Україну.

Цілком ймовірно, що він зробить те, що й всі, тобто скаже, що росіяни погані і дуже негарно вчинили, коли анексували Крим і окупували Донбас, але якихось радикальних змін не відбудеться.

Саме тому я так підкреслював євроатлантичні відносини, бо для американців Україна – це десь там дуже далеко, а незалежна Україна, передусім незалежна від Росії, є дуже важливою для Польщі, хоча й польський уряд не до кінця цю важливість усвідомлює.

Окрім Польщі, Україна є також дуже важлива для всього Європейського Союзу.

Я не кажу про те, що ЄС має відразу ж відправляти в Україну війська і зброю, хоча вважаю, що варто було би присилати зброю українцям, як це роблять американці.

Головною причиною є те, що росіяни пішли на акт військової агресії по відношенню до України. На мою думку, підтримка України в Євросоюзі повинна бути набагато вищою, не безумовною і абсолютною, але напевно сильнішою.

Україну необхідно підтримувати набагато більшою кількістю грошей і спеціалістів. Не будемо кривити душею, можливо це прозвучить цинічно, але Україна для ЄС набагато важливіша, ніж Балкани, принаймні з моєї точки зору.

Я в жодному разі не стверджую, що Балкани не важливі, бо стабілізація Балкан є також стратегічною метою Євросоюзу, але в цьому контексті Україна не менш важлива.

На жаль, європейські політики цього не усвідомлюють. Я великий прихильник раціональної політики Німеччини, але я не хочу вдаватися до ненормативної лексики, якщо йдеться про будівництво Nord Stream i Nord Stream 2.

Ці проекти є ударом по Європейському Союзу, а по Україні тим більше.

4. Тобто Ви маєте на увазі, що Євросоюз мав би вести радикальнішу політику по відношенню до РФ, ніж США?

Так, і мені здається, що Байден може посприяти цьому процесу. Якщо нам не треба буде хвилюватися про те, що у Білому Домі сидить людина, яка, будьмо відверті, є емоційно та інтелектуально недозрілою, то можливо, якщо в американсько-європейських відносинах спаде напруга. Тоді можна буде раціональніше та ефективніше діяти проти Росії і підтримувати Україну.

Йдеться передусім про зміну перспективи, тому що до цього на Україну дивилися через призму Росії.

З точки зору національних інтересів США та інтересів Європейського Союзу такий підхід, можливо і не є дурним, але варто нарешті почати дивитися на Росію через призму України.

5. Більшість російських олігархів тримають свої гроші на Заході, якби були введені американські санкції проти їх особистих активів, то це могло би вплинути на РФ?

Однозначно, плюс до всього цього російська мафія. Давно відомо, що Путін і Кремль використовують мафію для досягнення політичних цілей у США. Є зафіксовані випадки співпраці республіканських сенаторів з російською мафією, саме республіканських, а не демократичних.

США мають всі необхідні інструменти, щоб побороти російську мафію

Я не маю великих сподівань щодо американців, якщо йдеться про механізми ведення політики, то вони схожі до російських. В тому сенсі, що в американській політичній системі дуже важко щось змінити.

Саме тому багато людей покладало великі надії на Трампа, тому що він почав розвалювати старі устої. Проблема лише в тому, що він це робив, як мала дитина, не маючи конкретного плану.

Те, що американська система потребує значних змін, є правдою, зокрема в контексті України. Американці і так роблять більше, ніж європейці, але Україна є нашим безпосереднім сусідом, тож її підтримка є набагато важливішою в контексті політичних інтересів Європейського Союзу.

6. Навколо кого, на Вашу думку, мають згуртуватися республіканці замість Трампа і чи можливе повернення стилю «американських яструбів» у питанні Криму і Донбасу? (скажімо консенсус силового сценарію на Донбасі з українського боку)

Це дуже добре і дуже складне питання і тут будуть лише мої домисли. Байден має великий хист до так званого bipartisanship,тобто двосторонньої співпраці між демократами і республіканцями.

The Myth of Bipartisanship—It's Time to Get Tough With the Right - Yes!  Magazine

В його оточенні теж будуть свої яструби, яких республіканці будуть готові сприйняти, що вже видно хоча б по тому, що про деяких демократів республіканці висловлюються навіть дуже добре.

Поки що Сенат контрольований республіканцями і це вони мусять затвердити всіх секретарів адміністрації, тобто всіх міністрів, як ми це називаємо у Європі.

Однак буде складно вийти з-під впливу Трампа.

На основі того, що я бачу, в мене мимоволі напрошується висновок, що Трамп вже остогидлий майже всім республіканцям, але вони повинні перемагати на виборах.

Трамп поки що має дуже велику підтримку, передусім підтримку тих людей, які вірять у Трампа і не перевіряють жодних фактів.

Тут напрошується питання,що республіканці можуть зробити в цій ситуації.

Якщо вони підуть на співпрацю з поміркованими демократами, то їх партія розпадеться. Фанатики, не побоїмося цього слова, в рядах Республіканської Партії, просто покинуть її лави. Це тягне за собою велику кількість голосів, не просто голосів, а голосів дисциплінованих виборців.

Тож, чесно кажучи, я не знаю, що вони можуть в даному випадку зробити. Скоріш за все їх чекає розкол, зрештою розколу слід очікувати в обох партіях.

Демократи також діляться на прогресивних і поміркованих, тож цим питанням ми торкаємося ядра політичної проблеми і поки що неясно як республіканці можуть це змінити.  Єдиним виходом є опанування фанатичних прихильників Трампа, питання лише у тому як це зробити.

В Європі це якось вдалося і мабуть тому що європейські суспільства є політично розсудливішими у своєму виборі. Поки що хвиля правого популізму у Європі спала, що не означає, що вона не надійде знову.

Поки що праві популісти у Європі не мають такої підтримки, але це поки що. У США вони, навпаки, є значною силою.

7. Якщо йдеться про збройне вирішення конфлікту на Донбасі, то чи є це в принципі можливе? В тому сенсі чи пішли би на це США, підтримавши силовий сценарій на Донбасі?

За роки війни на Донбасі США виділили ЗСУ допомогу на близько 543 млн  доларів – АрміяInform

Мені здається, що ні. На жаль, але зокрема в контексті пандемії ніхто не захоче і не готовий мати ще одну проблему. Я особисто теж вважаю цей сценарій поганим, бо війна – це завжди погано, але в даному випадку вона була би кращим рішенням, ніж те, що відбувається зараз.

В зовнішній політиці Росія не розуміє жодної мови, окрім сили і якби ми допомогли Україні, то це була би дуже висока ціна для українців. Це була би так звана proxy war, де ми відправляємо вам зброю і підтримуємо, а ви гинете.

Я не бачу шансів на силовий сценарій, хоча я переконаний, що для того, щоб збити пиху з російського імперіалізму такий крок був би просто необхідним.

 Українці не мають жодного простору для маневру в контексті досягнення компромісу з Росією, тому що росіяни хочуть або повністю контролювати Україну, або ж її знищити.

Поки що вони не можуть її повернути під свій контроль, відповідно вони її руйнують. Їх мета – дестабілізувати Україну настільки, щоб Захід просто втратив до неї інтерес.

Іноді я все більше схиляюся до думки, що Україна і Захід повинні робити те, що й Росія, тобто диверсії і перехід до гібридної війни. Передусім показувати людям в Криму і на Донбасі, що накоїли росіяни і навіть вчиняти атаки, якби це не звучало, але терористичного характеру.

Не проти цивільних звичайно ж

8. Радник американського президента Картера Збігнєв Бжезінський у своєму меморандумі під назвою “Reflections on Soviet Intervention in Afghanistan”, запропонував зробити висновки з В’єтнаму і зробити афганський В’єтнам для СРСР.

Чи ж шанс, що США профінансують «українських моджахедів», які мають мотивацію, але не мають можливостей боротися проти Росії?

How the CIA send Stinger missiles in Afghanistan to fight Soviets -  Business Insider
Афганський моджахед з американським зенітно-ракетним комплексом FIM-92 «Стінгер» один з прикладів підтримки антирадянського руху в Афганістані

Боюся, що також ні. Незважаючи на те, що я вважаю демократів набагато кращими лідерами для всього світу, мушу наголосити на тому, що вони мають один великий недолік: Вони бояться підтримувати такі цінності, як демократія, права людини і суверенність за допомогою сили.

Реальність, на жаль, така, що з державами, як Росія, треба розмовляти саме за допомогою сили. Це не завжди має бути військова сила, хоча з Росією мають розмовляти саме за допомогою неї. В цьому сенсі я до цих пір не можу зрозуміти, чому США і ЄС ще не домовились щодо диверсифікації джерел постачання енергоресурсів, а продовжують мати справу з росіянами.

Це патологічна ситуація: Вони нападають на Україну, нападають на нас в рамках гібридної війни, а ми від них купуємо газ, а німці взагалі будують разом з ними Nord Stream 2.

Це настільки загрожує нашій безпеці, що треба бути сліпим, щоб цього не помічати! Я не можу цього зрозуміти, хоча питаю німців, вони мені це пояснюють, але для мене їх аргументи не звучать переконливо.

Продовження незабаром у другій частині

Поділитись